Кібертероризм: цинізм, жорстокість, брехня. Кому це потрібно?

Глобалізація, в умовах якої перебуває нинішній світ, все впевненіше диктує свої умови. І, якщо сто або навіть ще п’ятдесят років тому, інтеграційні процеси в суспільстві хоч і мали тенденцію постійного зростання, але стримувалися відстанню і геополітичними особливостями, то сьогодні, завдяки сучасним засобам електронного зв’язку, ступінь розвитку і глибина інтегрованості у всіх сферах життєдіяльності людини, досягла воістину, глобальних масштабів. Так, нинішня ситуація з пандемією і, зумовлені нею, карантинні обмеження (що спричинили закриття кордонів багатьох країн, і зниження міграції людей) якоюсь мірою впливають на цей процес, але зупинити його навряд чи здатні. Тому що сучасний світ – це інформація без кордонів, і забезпечує цю можливість – Його Величність ІНТЕРНЕТ! Завдяки йому, стало можливим долати інформаційний простір за частки секунди. Якщо раніше, щоб дізнатися як справи у друзів, що живуть в іншому місті, доводилося чекати лист, яке йшло кілька днів (а, то і тижнів!), То сьогодні, завдяки всесвітній павутині, товариша, що знаходиться на іншому кінці земної кулі, ми бачимо частіше ніж колегу, що працює з нами в одному офісі, але сидить за перегородкою. На жаль, свобода, яку отримало людство з розвитком сучасних засобів комунікації має два полюси. І, як і завжди – це «плюс» і «мінус». Біле і чорне. І, врешті-решт – добро і зло. Людство зіткнулося з новою реальністю, яка поки тільки набирає обертів, але вже заявляє про себе все голосніше.
Кібертероризм. Це, відносно нове поняття, все частіше звучить в ЗМІ, змушуючи людей з жахом вслухатися в новини, пов’язані з цим явищем.
Влітку цього року, представники Норвегії заявили про кібератаки на Парламент країни, а саме в зломі системи електронного листування. Через місяць, Вашингтон заявив, що незадовго до президентських виборів в США, хакери піддали кібератакам кілька десятків мереж державних установ, в тому числі пов’язаних з повітряним транспортом. Та ж історія була і перед минулими виборами президента Сполучених штатів (згадайте злом ресурсів Демократичної партії). Жертвою кібератак стали і стратегічні установи чеського уряду. І ці приклади не єдині. У 2018 році, що ж об’єднує перераховані вище приклади?
За результатами проведених експертиз в рамках слідчих заходів, представники правоохоронних органів вищеперелічених країн, на установи яких здійснювалися кібератаки, заявили, що ниточки, що йдуть від виконавців до організаторів – тягнуться до Росії. Саме Москва вважається головним організатором цих атак, а якщо точніше – Головне управління Генштабу ЗС Росії (колишнє ГРУ). Причому факти, наведені вище, це не перші випадки кібернетичного тероризму з боку РФ. Наприклад, ще у 2015 році, кібератаці були піддані внутрішні мережі німецького Бундестагу. Ангела Меркель заявила, що Берлін має «серйозними доказами» причетності до цієї справи російських хакерів. Те ж заявили і представники Норвегії, США, Чехії та інших країн, які зазнали атак хакерів. Росія, звичайно, всі звинувачення заперечує, називаючи їх інсинуаціями і недружніми кроками. Але факти свідчать про протилежне! Так, ще у 2018 році чеським силам безпеки, вдалося розкрити великий російський центр кібератак. Для прикриття, спецслужбами РФ були створені дві комп’ютерні фірми в Празі, формально займаються продажами комп’ютерного устаткування і програмного забезпечення. Але головним їхнім завданням була підготовка хакерських атак. Устаткування для цих фірм привозили на автомобілях російського посольства з дипломатичними номерами! Також, представники правоохоронних органів Чехії повідомляли про можливу взаємодію цих «фірм» з аналогічними російськими осередками, що діють в інших країнах. Ці факти свідчать про те, що подібні дії відбуваються не рядовим доморощеним фахівцем (таким собі довговолосим програмістом-одинаком, який сидить вночі перед монітором, серед валяються навколо пакетів з чипсами, і намагаються красти гроші з банків і переводити їх на підставні рахунки), а добре організованими структурами, що складаються з десятків людей, від програмістів і продавців не відстежуючих серверів, до власників офшорингових контор і адвокатів. Це розгалужені тіньові структури, які копіюють кращі бізнес-практики. Такі структури куруються безпосередньо представниками спецслужб певних країн. Наприклад, в Росії, існують Війська інформаційних операцій, що знаходиться в підпорядкуванні Міністерства оборони РФ. Офіційно вони займаються захистом і попередженням. Але, з огляду на «миролюбну» політику Москви у світі, можна тільки припускати про реальних задачах, що ставляться перед цим формуванням.
Методи кібертерористів підступні і цинічні, а наслідки такої діяльності – непередбачувані.
Прикладом абсолютної нелюдяності і цинізму кіберзлочинців стали атаки на лікувальні установи ЧР навесні цього року. Хакери атакували лікарні в Остраві, Оломоуці, в Пардубіцькому і Карловарському краї. Також атакам піддалися Міністерство охорони здоров’я і аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі. Сліди злочинців, за словами представників спецслужб ЧР, ведуть в РФ. Причиною подібних дій Москви, могла бути помста Празі за знесення пам’ятника Конєву, демонтованого у квітні 2020 року.
Ось так. У той час, коли весь світ намагається спільними зусиллями боротися з викликами, намагаючись допомагати медичної галузі, російські хакери, в цей час, атакують саме сферу охорони здоров’я. Ось і відповідь на одвічне питання: «Чи хочуть росіяни війни ?!»
Все наведене вище свідчить про те, що кібертероризм – серйозна загроза, як сьогодні, так і в майбутньому. А з огляду на те, хто стоїть за цими злочинами, стає ясно одне – потрібний серйозний захист і протидія такому явищу. Бо тероризм – річ підла, цинічна і руйнівна і побороти його можна тільки спільними зусиллями цивілізованого співтовариства планети Земля.

Джерело: https://aktualnezpravodajstvi.cz/2020/10/31/kyberterorismus-cynismus-nelidskost-lez-kdo-to-potrebuje/